http://www.chitalnya.ru/

Яблучні сніги

Коли з безсніжжя зміг садок зітхнути,
Пишаючись в заметах снігових,
Від вітру з гілки яблуко забуте
Скотилося в пухнастий білий сніг.

Вбирає очі дивовижа плоду
На тлі іскристих кучугур зими,
Достиглу провокує насолоду,
Благає, молить трепетно: – Візьми!

Любове, звабу яблучну червону
Ятриш для чого в сподівань снігу?
Іду в твій Храм, стою біля амвону,
Чеснот священних черпаю снагу.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 05.12.2012 17:09