З глечика візьму заначку
Чи тверезий, чи в хмелю,
Й сірників сто одну пачку
Про всяк випадок куплю.
Хвилювання це завчасне?
Може Ви й праві, а втім…
Коли сонце раптом згасне,
Хоч черкнути буде чим.
А сусідка в тин казала,
Сала пуд продасть мені,
Добре з’їсти кусень сала
У останні світу дні.
Відкопати оковиту
Під хлівом би поспішить:
З нею якось кінець світу
Буде легше пережить.
Притягну (як не сконаю)
Солі декілька мішків,
І в комп’ютер приладнаю
Інтернет від сірників.
Ще є гривня з копійками!
Заплачу за інтернет
Й, загрузивши сірниками,
Між горілочки ковтками
З сала добрими шматками
Пережду Парад Планет!
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Іронічні вірші
Опубліковано: 09.12.2012 11:51