chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

ЕКСТАЗ ЕМІЛІЇ

[В'ячеслав Шестопалов]  Версія для друку


як сумно ходять по підлозі павуки
як гучно кров плазує венами руки

як гірко в роті і тривожно в голові
як стрімко ковзає повітря по траві

а я сама ходжу-ходжу в монастирі
рипить підлога і ще сходи ці старі

а богомоли молять Бога за вікном
і сонно лапками збирають молоко

хлопчина зоряний являється мені
із нього промені стікають по стіні

і я мов сина полюбила його вмить
(хоч я не маю сина) він іде-летить

він заворожує від нього лине спів
він витягає стріли гострі з рукавів

стрілою (ні!) мені пронизує живіт
у лоно сипле жар а попід ноги лід

і це немов немов маленька смерть
солодка мука мій отруєний десерт

і я кажу кричу побігши навмання:
о Боже Боже знаю я Твоє ім'я! —



Рубрика твору: Лірика релігійна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 173
Опубліковано: 14.12.2012 02:58





© Copyright: В'ячеслав Шестопалов



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи