chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

БІЛО про ЧОРНЕ

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Присвячую Чорноволу Дементію, дідові чоловіка,
розкуркуленому в 1932 році «на правах» середняка-підкуркульника.


– Грюк! Грюк! Грюк! Грюк!!! Відкрий, сволото!
То й що, що ніч! Дітей збудили?!
Не діти в тебе – куркулята!
Закрий собаку, бо пристрелю!!!
– А що ти думав, підкуркульник?
Що будеш цілий вік мотати
Народні нерви? Встань, падлюко!
Ми все прийшли конфіскувати.
– Виводьте там коня, корову…
– Давно забрали? Ну, нічого,
Ще нашукаєм що спірвати!
То в сінях жито у мішечку?
– Ванько! Степане! Не соромтесь!
Ви хто? Червоні комсомольці!
Вас рідна партія послала
В нічний цей час на «праве дєло»!
– Зажди, буржуйський посіпако,
Благати! Та у тебе навіть
Немає Сталіна портрета!
– Прошу внести до протоколу.
На воза дрова погрузили?
– Топити чим?! Зима надворі?
Не прийдеться тобі топити.
– Валяйте піч швиденько, хлопці!
Бо в два двори ще вспіти треба.
Кухвайки… Чоботи… Кожухи…
Народній владі все згодиться.
А ці хай к чорту погибають!!!

Затихло все… Лиш на завісах
Розбиті двері хилитались…
Аж почорніла з горя мати
Маленьких четверо втішала.
Сидів хазяїн на ослоні,
На груди голову зронивши,
Й трудящі мозолясті руки
Не знали вперше, що робити…



Рубрика твору: Білий і вольний вірш
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 207
Опубліковано: 22.12.2012 13:40





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи