chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Про крила

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Народжена повзти по праву?
Літати й думати не смій!
Приземлені не крикнуть «Браво!»
І не повірять в крила мрій.

Насмішками зв’язали крила
Жорстокі повзанням кати.
Волали: – Нащо говорила?!!
Попхнули з скелі: – Що ж, лети!

Внизу ущелини глибокі…
Ні! Не спастись в віки віків!
Та враз рвонулись мрій потоки
З катами звитих мотузків.

– Ну що, приземлені?!! Злетіла!
І ввись крилату суть несу!
Бо вже… звільнилася від тіла,
Що глухо брязнуло внизу!

То й що! Душа моя літає!
Лечу я! Вільна! Ого-го!
Чи то зоря мене вітає?
Чи бризки серденька мого?



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 214
Опубліковано: 22.12.2012 13:47





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Петро Орленко   [hutorjanin]   Додано 22.12.2012 в 23:38   Рецензія: позитивна

В"яжуть не тільки кати. Багато ще, по суті добрих людей, просто не розуміє...
Дуже добре написали.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 23.12.2012 в 00:03

Згодна з Вами! Люди всі різні, іноді те, що не розуміють, сприймають за неоковирне дивацтво!
Вірш написаний в мить образи, чи що.... Хоч намагаюся не виливати на папір ... Але тут чогось прорвало :))) І з катами трішки перестаралася! :))) Нічого, минуло... Дякую Вам за увагу до віршів. І за високу оцінку.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи