chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

ПАМ‘ЯТІ РУДОГО ЛІСУ

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Рондо

Рудий ліс — близько 10 кв. км території дерев, прилеглих до Чорнобильської АЕС. Висока доза поглинутої радіації призвела до фарбування їх у буро-червоний колір… ночами спостерігали світіння загиблих дерев. Під час робіт з дезактивації території ліс було знесено бульдозерами і поховано. (Матеріал з Вікіпедії )

Дрімає ліс рудий на схилі.
Він бачить в снах зелені хвилі
Й морозні аромати хвої.
Та марно. Проти сили злої
Найчарівніші сни безсилі.

Сніги розлоге гілля вкрили,
Але з-під шапки снігової
В ясному світиться спокої,
Дрімає ліс рудий.

Колись пейзажі, серцю милі
Застигли раптом, як в могилі.
На згадку нам краси страшної,
Неначе з казки неживої,
Іржею світиться на схилі
Дрімає ліс рудий.



Рубрика твору: Тверді форми
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 367
Опубліковано: 31.12.2012 14:36





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Петро Орленко   [hutorjanin]   Додано 31.12.2012 в 14:53   Рецензія: позитивна

Ліс поховано...
А ми жили.... Мабуть не на цій ділянці. Трішки дальше. Невеличка станція в лісі. Якщо не зраджує пам"ять так і називалася. Станція " Товстий ліс" І табличка, щось про партизан. Забув уже що.
Жили майже неділю. А потім, як завжди - потім, приїхали доземитристи... І нас швидко - швидко звідти...
Можливо колись напишу

Закружило планету в буре.
Пыль подняв до самих небес,
Круша мёртвое и живое,
Шёл поверхностью ядерный бес.

Разум, плюнувший на инстинкты
Возомнив себя, вся сильней,
Смог расплавить, вечности льдинки.
....Заодно, погубив людей.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 31.12.2012 в 15:12

Часто задумуюсь над долею людей, яких спіткало це лихо... Переселення! Як же ж то важко! Не всім вдалося без болю адаптуватися на нових місцях! (((
Бачте... не знала, що й Ви перенесли це страхіття.
Пишіть про це! Не ховайте в пам"яті!
Щасти Вам!



 
Петро Орленко   Додано 31.12.2012 в 15:35

Я не переселенець. Я, як кажуть - ліквідатор. Але що дійсно там було страшне і незвичне - це заброшені села. Коли я був, там ще бігали собаки, коти, кури - а людей не було. Це було єдиним мабуть, що нас тоді гнітило.
Я напишу, обов2язково напишу. Але в мене трішки інший погляд на все те.
Зараз в основному, споминаючи, говорять про героїзм. А я бачив в основному там - безглуздя, нефаховість і нехтування людьми. Кожний з нас робив те що від нього вимагалось незадумуючись особливо. Кулі то не літали. А багато хто з нас був привичний до такої небезпеки. Але далеко не завжди те що ми робили було дійсно необхідним. Там просто нагнали людей і потихеньку їх опромінювали. По принципу - хай будуть, на всякий випадок...



 
Тетяна Чорновіл   Додано 01.01.2013 в 12:59

Погляд у мене також далекий від героїчно-патріотичного (((
Тепер уже доступні стали факти, подробиці тих подій...
Але й раніше...
Ми живемо в Черкасах. Ніби далекувато. Та все одно. Діти мої маленькі ходили в дитсадок. Головна вимога - щоб на голову була панамка (захист від радіації). І цілими днями в павільйоні... Так собі згадалося. А в людей же є страшніше в пам"яті! ((((
Вибачте за негативні спогади у свята! (((



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи