chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Крижані зойки зими

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Танка

Зима морозцем
Передвіщає лунко
Сріблястий холод.
Паморозь душі тане
В теплі погляду твого.

* * *

Дивує краса
Червоних пізніх яблук
В зимовім лоні.
Візьми яблучко, любий..
Зігрій, стигле, устами.

* * *

Місяця шматок
У ополонці неба
Б’ється окунем.
Ніч з-під криги хмар
Ловить вудкою мить сну.

* * *

Ой, засніжило…
Віхола біло мете.
Тепер не знаю,
Чи ти знайдеш стежину
В смородинову казку.

* * *

Білі пушинки
З захмареного неба
Летять і летять…
Мабуть, десь у вишині
Перестигли кульбаби.

* * *

Мороз на шибці
Малює ніжні квіти
В білих пелюстках.
Дивно… Бо лише ти знав,
Що я люблю ромашки.

* * *

Поглянь, сніжинки
Заплутались у віях.
О! Безтурботні!
І їх манить чарами
В криниці твоїх очей.

* * *

Гір снігова лавина
З необережним зойком
Мчить дико долу.
Лиш шепни, й вир холодів
Зойкне в гарячу прірву.

* * *

Посковзнулося
На світанковій кризі
Заспане сонце.
Пролило ненароком
В серце ніжність лагідну.

* * *

Олень по снігу
В марних пошуках трави
Б’є ратицею.
Крешуть крижані бризки
Пекучим сплеском танка.



Рубрика твору: Тверді форми
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 247
Опубліковано: 02.01.2013 13:02





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи