chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зимовий сон

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Стомилася зимонька, спати схотiла,
Пухову перину собi постелила.
Стелила перину – в руках пiдбивала,
Мабуть ненароком її розiрвала.

В повiтрi лiтають пiр’їнки-пушинки,
На землю спадають, на лiс, на будинки.
I все, на що пухом холодним сипнуло,
Як в сонному царствi, раптово заснуло.

Сон дивний чарiвний пiд пухом тим сниться:
Приснились волошки озимiй пшеницi,
Зимовому лугу – джмелi в конюшинi,
Калинi заснiженiй – спiви пташинi,

Засохлiй билинцi – що квiтне неначе,
А рiчцi – накупане сонце гаряче.
Примарилось лiсу кування зозулi...
Засни, земле рiдная, люлечки-люлi.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 168
Опубліковано: 04.01.2013 19:43





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи