http://www.chitalnya.ru/

Краєчок зоряного неба

Знову зiрочка упала.
Я стояла i дивилась:
В небi тихо догоряла
Та й за обрiй покотилась.

Як упала то й упала,
Рахувати зір не треба.
Тiльки пусто якось стало
На тому краєчку неба...

Дорога мені людина,
Ніби зiрка, догоряла.
Надійшла лиха година -
Спам`яталась, як не стало.

Ще одна душа пропала,
Довго плакати не треба.
Та чомусь так пусто стало…
Як на тім краєчку неба.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 10.01.2013 14:45