chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

КОЛОБОК

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Віршована казка

Якось Діду до обіду
Захотілось колобка.
Баба каже: – Добре, Діду,
Правда, кінчилась мука...
Та в засіках помела
Й Колобка таки спекла.

Розпахтівся, можна й їсти.
Дід у рот – язик пече.
– Ой, – кричить, – із печі тісто
Не скуштуєш, гаряче!
Зараз їсти зле мені,
Хай схолоне на вікні.

Колобок холов від вітру,
На вікні лежав, пахтів
Та й надумав думку хитру:
Утекти кудись схотів.
Вліво бік і вправо бік,
З підвіконня нишком – скік!

Враз ховатись заходився,
Серед квітів хутко зник,
Потім з двору покотився
У зелений чагарник.
Вітер боки обдував,
Колобок собі співав:

Я від Діда втік
І від Баби втік!
Покочуся скоком-боком
Заховаюсь в чагарник!


Докотився, бачить, Зайчик
Між кущів зелених спить
Ще й бурчить крізь сон: – Окрайчик,
Погризу тебе я вмить!
– Не гризи! Гарячий я!
Осьде пісенька моя:

Я від Діда втік
І від Баби втік!
Ще й від Зайця Побігайця
Заховався в чагарник!


А назустріч Вовк голодний
Звідкись повагом чвалав.
– Колобок! Та ще й холодний!
З’їм тебе я! – заволав.
– Тісто маю я гливке!
Краще слухай ось таке:

Я від Діда втік
І від Баби втік!
А від Зайця Побігайця
Заховався в чагарник!
Злого Вовка стрів,
Від його зубів
У густі кущі малини
Докотитись ледь успів...


Опинився за хвилину
У малині Колобок.
Тут Ведмідь біжить в малину,
Хоче взяти на зубок.
– Щоб Ведмідь не зжер мене,
Заспіваю! Хай засне!

Я від Діда втік
І від Баби втік!
Ще й від Зайця Побігайця,
І від Вовка хутко зник.
Вже й товстий Ведмідь
У малині спить,
А я пісню доспіваю
І швиденько в ліс кіть-кіть...


– Тс-с-с!.. Піду. Хай гарно спиться.
– Прощавай, приємних снів...
Покотився і Лисицю
В лісі темному зустрів.
– Кумо, звідки йдеш, куди?
Слухай пісню і сиди:

Я від Діда втік
І від Баби втік!
Ще й від Зайця Побігайця
Заховався в чагарник...


– Зачекай! – кричить руденька,
– Гарна пісенька твоя,
Тільки змалку я глухенька,
Здалеку не чую я!
Підкоти но свій бочок:
Сядь мені на язичок!

– Я від Баби... і від Діда...
З язика співець гука.
А в Лисиці – час обіду.
Гам! – немає Колобка.
Та й вляглася під дубок.
Каже: – Добрий Колобок!

А в цей час край лісу в хаті
Дід подибав до вікна.
Ба! Нема що куштувати!
– Бабо! Що за дивина?!
З печі дух до лісу чуть:
Колобка вже знов печуть.



Рубрика твору: Вірші для дітей
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 345
Опубліковано: 18.01.2013 15:42





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Віра Петриченко   [vera]   Додано 07.05.2015 в 16:32   Рецензія: позитивна

Казочка на всі 12 балів! Сама краща казочка яка подобається моїй Катюші!





 
Тетяна Чорновіл   Додано 11.05.2015 в 11:17

Дякую!!! Дякую!!! Дякую!!!
Віршованих казочок у мене не так і багато.
Але є ще в прозі.
Як буде час і можливість, то заходьте!))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи