Колюче безсоння
Прокинувся їжачок,
Підхопився з ліжка скоро,
Сон струсивши з голочок.
В валянки на босі ноги
Взувся, визирнув у ліс,
Сніг втоптав круг нірки трохи,
Оберемок дров уніс…
Бубонів під носик стиха,
Настовбурчивши голки:
– В хаті холодно. Ой, лихо!
Не відсиріли б грибки…
Треба пічку затопити,
З глодом випити чайку,
А тоді вже й сни про літо
Додивлятись на бочку.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Вірші для дітей
Опубліковано: 20.01.2013 17:22