Кінець Січня |
![]() Кинувши в сніг календар, Щезла за ним і сама. – Хочеш, я буду твоя? – Криги тамуючи жар, Січню шепнула Зима. В передчутті ніжних втіх Січень розбурхав у млі Шалу засніжений вир. Зимці з небес крижаних Ніжив дзвінкі кришталі В інеї купаних зір. В віхолах вив жартома, Сипав льодяники в сни, Кригою пристрасті скрес Раптом схолола Зима, Бо між снігів з далини Лютий прислав СМС Січню коханка вертка Серед морозних забав Пристрасті хмарила крах. – Чом ти холодна така? – В часі зітхнув і пропав, Станув в лютневих вітрах. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик Опубліковано: 21.01.2013 17:16 |