chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Світанкові казки

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Пливуть у смутку неба хмари
Легким знаменням дивних змін,
І ночі стомлені примари
Вже не зупинять часу плин.

Тополі товпляться рядами,
Дрижать оголеністю віт,
А казка дурить холодами,
Заманює в недобрий світ.

Весняна мрія диковинна
Враз монстром стала без прикрас.
Я, мабуть, щезнути повинна,
Бо тут не мій казковий час.

Сичить змія зневіри клята,
Бо вже в печі палає зло.
Ой, гуси! Гуси-лебедята,
Візьміть хоч мрію на крило.

О! В піднебесному світанні
Спасенні крила тріпотять.
Надії то мої останні
Із казки доброї летять.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 196
Опубліковано: 29.01.2013 13:27





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи