У березневому ліску... |
![]() Шукала надто рано рясту, Співаючи весну квітчасту. А в кличну пісню ту тремку Вплітався смуток часто-часто. Стогнала з-під снігів зима В своїм кінці несамовито, Морозом дихала сердито: – Чого ти тут? Нема! Нема Для тебе запашного цвіту… Ще в пору рясту не одну Я буду кликати весну. Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Лірика любовна Опубліковано: 03.02.2013 19:29 |