http://www.chitalnya.ru/

У сяйві сонячних заграв...

У сяйві сонячних заграв
Сніг тихо-мирно помирав,
Ставав водою.
Ступала веснонька в вінку,
Співала пісеньку п’янку
Нам з самотою.

Та враз крізь стиглих літ зело
Воно, непрохане, прийшло,
Назвалось «щастя».
Спіткнувшись раптом об літа,
Стекла снігами самота
В весни причастя.

Не сміла я радіти, ні!
Хоч серце стиснула мені
Незнана сила.
Лиш розум стомлено волав:
– Хто те, непрохане, прислав?!
Я ж не просила…


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 10.02.2013 18:13