http://www.chitalnya.ru/

Млосний ноктюрн

Шубовснув місяць в ополонку ночі,
Розбризкав темним небом кригу хмар,
Аж натовп тіней, сторожких почвар,
Шелеснув з переляку в різні боки,

А ніч замерзла в крижаному клоччі,
Й затіяла між хмар дрімотну гру –
Мов диво-риба, зоряну ікру
Росила на небесне дно глибоке.

Ікринки зір у крижанім полоні,
Чи ночі мить стріпнулась гарячЕ?
Хто знає… Може час терпкий пече,
Тягучим медом скапуючи в кригу.

А сон зомлів в солодкому безсонні,
Нуртує в ніч лунким безумством скронь.
Спинися, мить… Зіп’ю з нічних долонь
Багряного світанку млосну втіху.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 13.02.2013 17:27