chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Про легені

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Легені ми! Й життєві цикли
З нас вдиху мусять вимагати.
Воно – повітря! Ми вже звикли
Його, не варте нас, вдихати.

Краплину кайфу сподівались,
Та з ним же й сподівання марне!
Вдих! І всі кайфи обірвались,
Бо знов воно! Просте… Безбарвне!

Прожити б цикл барвисто, п’янко!
Без нього… Та кому казати?...
…………………………………………
Що думаєш собі, горлянко?!
Для чого порцію врізати?!!

Потік повітря все стихає!!!
Як цю нестачу осягнути?!!!
Вже кожна бронха вибухає
Бажанням в ньому потонути…

О! Дайте нам, до чого звикли!
Ковток… Барвистого… Святого…
Того, без чого наші цикли
Не варті стали вже нічого…
Ніч…
Ні…



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 171
Опубліковано: 23.02.2013 00:43





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи