chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Березневий сніг

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Коли рання весна iз далеких дорiг
Дарувала нам мрiї зеленi,
Впав неждано-негадано в березнi снiг,
І бруньки заморозив на кленi.

Вiн усе навкруги диво-ковдрою вкрив,
Він до себе манив бiлизною,
Ми ж не радi чомусь, ми не хочем тих див,
Бо сумуємо вже за весною.

Перехожий з досадою комiр пiдняв
Та потер роздратовано щоки:
– Ну для чого цей снiг, нащо пiзно упав,
Натрусив кучугури високi?

Ще, мабуть, днiв зо три, хоч нiхто й не бажав,
На дорозi, в саду, коло хати
Той непроханий снiг винувато лежав
І тихенько почав розтавати...

*****

Ти, мій рідний колись, чом вертаєшся знов?
Уявляєш, що я буду рада?
Десь тебе не було, нащо пізно прийшов,
Викликаючи тільки досаду?

Нащо очі твої? І без них обійдусь.
Не піду зустрічать до порога.
Я чекаю весни! Та до серця чомусь
Простяглася зимова дорога.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 186
Опубліковано: 03.03.2013 16:34





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи