http://www.chitalnya.ru/

Палає на сході

З-за обрію небо
Палає на сході,
Здогадок не треба –
Осмислити годі.
Мчить хмарність холодна
В туманні моменти.
Мій любий, я згодна –
То все сентименти,
Бо в вічності ліку –
Ще мить одна лише,
І просто до крику!
Й до крику складніше!
Що, збуджене рано,
Стікає крізь хмари?
Жага полум’яна
Чи вітряні чари?
Що мчить нас в безодню
Магічно-бездонну?
Чи атоми водню,
Чи сплески озону?
Чи щось незворотне
На самому споді?
Лиш небо незгодне
Палає на сході…


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 12.03.2013 14:37