Лебединий клич
Цей незбагненний смуток мій
Із помахом крила.
Чому окрилює до мрій
Стрімка небесна мла?
Бо вітер нам приніс в цю ніч
Тривожний лебединий клич,
Що вже в дорогу час.
Він тужно лине зусібіч
Й зове у небо нас.
Швидкий, як вітер, часу плин
Приніс жадану хвилю змін,
І нам спішити слід,
До зльоту вже готовий клин!
Пора! Пора в політ!
Немила стала чужина,
У серці – туга крижана,
Бо знаю точно я,
Що в ріднім краї вже весна,
Лебедонько моя.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика цивільна
Опубліковано: 12.03.2013 14:48