Вітряний ноктюрн
Вітрисько мчав непереможно
І пісню вороння весняну
Будив між чорних крил тривожно.
Він рвав тумани в хмарах сивих,
Скрадався в зорях тиховійно,
Щоб в верби косах лоскітливих
Заплутатися безнадійно.
В барвистих снах весноголосих,
В світанку щічках зашарілих,
Розсипались вербові коси
По вітряних ласкавих крилах.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 13.03.2013 01:16