chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сонячно-березовий етюд

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Рядочком над дорогою берізки
Шикуються для зустрічі весни,
Вигойдуючи з неба глибини
Ще кволих промінців звабливі блиски
В притрушені снігами бур’яни.

Легкий вітрець заплутався у вітті,
Крізь хмар останніх злякані ривки
Лоскоче теплим подихом вершки,
Накупані у лагідній блакиті,
І про сережки шелестить казки.

В берізок від казок тих білокоро
Передчуттям солодким грає сік.
– Коли ж? Коли? – терпінню гублять лік.
– Ще трішки зачекайте… Скоро… Скоро… –
Шепоче звабу вітер-жартівник.

Стою і я в гуртку берізок скраю,
Забувши снігу холод на стежках.
Хай кров пересторогою в висках!
У сонячній блакиті завмираю,
Зникаю в теплих вітряних казках.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 181
Опубліковано: 18.03.2013 14:47





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи