chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Остання перелітна ніч

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Переліт! Змах крил тривожний,
Стрімко витягнуті шиї!
Сміло птах пірнає кожний
У потоки-вітровії.

Вожака клич з вістря клину!
Вже не раз із ним літали.
Ще два – скраю неодмінно,
Щоб найслабші не відстали.

Ось і смеркло… Зграї треба
Приземлитись на спочинок.
Та доносить вітер з неба
Рідних запахів відтінок.

В морок ночі кличуть зорі,
А інстинкт – дорогу знає!
В неба темному просторі
Гордий крик гусей лунає!

Хоч летіти вже несила,
Не лякає більше втома!
Б’ється серце! Рвуться крила!
На світанку будем вдома!

Вдома!.. Вдома!.. Вдома…



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 215
Опубліковано: 19.03.2013 15:15





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи