chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Балерина

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Спомин про маму, прядильницю ткацької фабрики.
Фото далеких 50-х років…


Смак тиші… Вже заправлені бобинки,
Завмерли веретена на станку…
І знову ціла зміна без зупинки
На старті у рубильника ривку.

Лиш мить – і закрутились веретена,
Ввірвавшись мірним стукотом до вух,
Не сприйметься, вже чутий тут щоденно,
З додатком фарби бавовняний дух.

За декілька секунд з’єднати нитку,
Бо рвуться й рвуться, кляті, на біду!
Із веретен починки зняти швидко
Й бобинку замінити на ходу…

Станок лиш раз дозволено спиняти,
Щоб щось зжувати й випити води,
І знову в’яжуть пальці-автомати
Пробігом вздовж станка туди-сюди.

Фотограф взявся десь, щоб зняти фото
На ранок, як не чула підошов.
Бурчав начальник: – Це його робота,
Коли сказали, то тоді й прийшов.

Вздовж веретен не бігла – а летіла,
Хоч вийшла, кажуть, трішечки сумна.
Бо спати вранці дуже вже хотіла…
Та й зрозуміло, зміна то – нічна!

Захоплений фотограф неодмінно
Старався кадри вдалі віднайти.
Сказав про себе: – Наче балерина!
І прізвисько прилипло назавжди.



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 187
Опубліковано: 20.03.2013 18:02





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи