chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Острів

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Раз затонуло судно під час шторму,
А коли шторм у океані втих,
Один з команди врятуватись зміг,
Страшним акулам не додавши корму.
З останніх сил до острівця малого
Доплив таки, й годину не одну
Вглядався в горизонту далину
Й молив натхненно про спасіння Бога!
Та не спішив ніхто на допомогу,
Лиш шепіт хвиль навкруг, куди не кинь.
Зліпив з обломків корабля курінь
І рушив в пошуки наїдку хоч якого,
Не ждав, що спрага з голодом здолає.
Блукав по острівцю, не чув і ніг,
Голодним повернувся на нічліг…
Та глядь! Курінь страшним огнем палає!
Кричав, в огні відчувши щось знаменне:
– За що?!!! Я ж тебе, Господи, благав!
А ти не чув і не допомагав!
Та ще й останнє відібрав у мене!
Заснув важким тривожним сном до рання…

Прокинувся від звуків корабля,
І рятувальну шлюпку вздрів здаля!
Гукнув рятівникам в мить здивування:
– Як же знайти мене ви мали змогу?!
Хтось з моряків щасливцю відповів
Ти ж вогнище сигнальне розпалив,
Тож капітан наш курс узяв на нього.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 231
Опубліковано: 23.03.2013 00:34





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Яна Бурмістр   [Yano4ka_Smile]   Додано 20.09.2014 в 07:27   Рецензія: позитивна

Бог нам допомагає,але інколи ми цього просто не помічаємо...
Сумно,але зі щасливим кінцем!
Сподобалось!
Щастя Вам та Добра*
З теплом душі,





 
Тетяна Чорновіл   Додано 20.09.2014 в 14:11

Дякую Вам за щирі побажання!
І за сприйняття вірша!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи