Ой, не сніжи, не сніжи... |
![]() Ой, не сніжи, не сніжи, Холодна веснонько, надія ще є На білих вишень зачарований цвіт, На щастям сповнені пісні солов’я. Не завмирай, не тужи В чеканні теплих весен, серце моє, Не клич у марних мрій закоханий світ, Бо сподіватись не посмію вже я. Весняний сніжний екстрим Стече струмками з крижаної межі І серед сонцем переповнених днів Розбудить пуп’янків нестримну жагу. Сум нерозважливих рим У скрижанілих переметах душі Зринає паводком стривожених снів, Збудити марить дивну мить дорогу… Автор: Тетяна Чорновіл Рубрика твору: Лірика любовна Опубліковано: 28.03.2013 11:35 |