chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зір туманні цілунки

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


У досвітньому сні
Загорнулась земля
У тумани легкі неозорі.
В полохкій дивині
Не згублюсь, бо здаля
В казку кличуть закохані зорі.

Сніг зі страхом дощу
Смутком липне до ніг,
Холодить душу осудом сонним.
Ні! Не час! Вже лечу
В пісні зоряних втіх
Спалахнути світанням червоним.

У свідомості млі
Б’є тривожний набат,
Час заманює в пастки вразливі,
В звичні зими землі
Повернути б назад,
Та скоряюся зоряній зливі…

Від нестями не руш,
Зірне диво весни
У холодної ночі омані.
Через віхоли стуж
Я вернусь в твої сни,
Щоб тебе цілувати в тумані.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 640
Опубліковано: 31.03.2013 15:33





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи