http://www.chitalnya.ru/

Весна світанком зашарілась

Весна на хмарі сну пливла,
Світанком ніжним зашарілась,
На сонне сонце задивилась
І синь крайнеба розлила.

Ту вітряну грайливу синь,
Що в лоні неба колихалась,
Зібрати все ще намагалась
Серпанком сірих хмаровинь.

Враз сонце трепетне зійшло,
Між хмар розбризкало наснагу,
Тамуючи ранкову спрагу,
Весняну синь з небес пило.

Весна в квітучому вінку
В проміння млі сміялась лунко,
Жагучі сонячні цілунки
Збирала в пелену п’янку.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 05.04.2013 11:01