chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сяйво золотавих снів

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


 
скачать файл

Супровід – «Очарование» І. Двуреченького
http://www.youtube.com/watch?v=Kn5mOSUxbzE


Пробралася в весну зима,
Довіри теплим снам нема,
Ти що начаклував мені
Мольфаре, чарівниче мій?!

Заполонили холоди
Весняні не мої світи,
Я ж за тобою мчу вві сні
Між диких часу веремій…

Не смій зневіритись, не смій…

Невчасно злету віражі,
Коли морозний біль в душі.
В убранні крижаних обнов
Не мій тепер той світ! Проте…

Крізь сяйво зоряних завій
Сном ніжу час примарний твій
І за тобою лину знов
В щемке безумство золоте…

Туманні обриси Землі
Зникають маревом у млі
І тільки сяйво золотавих снів
Все манить в казки кришталі.

Чаклуне, підкажи мені,
Чому зірки такі сумні?
Від чого сяйво золотавих снів
Так швидко гасне в вишині?

Не знаю, чи зумієш ти
Той самий сон між зір знайти.
Не поспішай так, я гублюсь
В непередбачену зиму.

Ох, ця розлучниця зима…
Сховала сон в гірке «нема».
За ним лиш зорі плачуть блюз
В весну, від холоду німу.

Давно вже обриси Землі
Розтанули в холодній млі
І тільки сяйво золотавих снів
Все манить в казки кришталі.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 1120
Опубліковано: 05.04.2013 20:44





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи