Троянда на дощах
І повна рідних зір духмяна ніч.
Хтось кинув тут мене, і наостанок
Я ніжу пелюстки дощам навстріч.
Розквітла не в той час, не в тому місці,
На забаганку зірвана чужу,
З патьоками стрімких дощів на листі
В калюжі на вітрах рвучких лежу.
За звичними буденними речами
Що вам до всепробачення мого.
Весною під холодними дощами
Так холодно… Так холодно… Так хо….
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 10.04.2013 13:22