chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Прощання при свічках

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Ласкавий присмерк вечоровий
У білих квітах сум снував.
Вона сказала: – Йди здоровий…
А він розгублено кивав
До пісні солов‘я з діброви…

– Згадай, коханий, в травах роси,
Світанків паморозь ламку
І ніжні квіти абрикоси…
Чому нам стрілись на віку
Тяжких обов‘язків покоси?

Довіку бути вдвох гадалось.
– Ти все ж ідеш? – Так, мила, йду…
Ще вслід жорстоке ”так вже сталось”.
І ”я без тебе пропаду”
У серці болем обізвалось.

Знов нагадали про розлуку
Пекучі пахощі свічі.
Як знести розставання муку?
Знов тихе ”йди”, і він, йдучи,
Підняв лиш на прощання руку.

Як з милим дівчина кохана,
Любов згубивши у віках,
Прощалася Весна духмяна
Із пізнім Травнем…при свічках
Квітучих пелюсток каштана.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 169
Опубліковано: 26.05.2013 17:03





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи