chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

На запашнім покосі літніх снів...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


На запашнім покосі літніх снів
Спочив козак в безкрайому степу.
Додолу місяць розплескав свій гнів,
Прив’язаний на зорянім цепу.

Що зрив у барвограї сновидінь
Вже не юнак, утім іще не муж?
Очей матусі незбагненну синь,
Чи під вікном хатини кущик руж?

А може з верболозу славний тин,
Що змайструвала батькова рука.
І де бузок, прокравшись між жердин,
Повиставляв суцвіття молока?

Чи копанка дідівська у садку,
Де найсмачніша ключова вода,
Дрімає ківш на ржавому гвіздку
І чути гул бджолиного труда?

Бабусі щойно спечений хлібець,
Чи посмішка у борознах часу?
А може, як зі стріхи горобець,
Спиває рано осяйну росу?..

Дрімав козак на промінці зорі
Між запашних покосів літніх снів.
Де жайвором палахкотів вгорі
Коханої найліпший в світі спів.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 660
Опубліковано: 15.06.2013 08:18





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи