http://www.chitalnya.ru/

Я поцілунок ніжний твій...

Я поцілунок ніжний твій,
Що дарувала наостанок,
Зорею запаливши ранок,
Вартую в пам’яті своїй.
Нехай років нестримна рись,
Та присмак губ ще відчуваю.
Блаженні пахощі вбираю
Волосся рік, що розлились
Лілейним шовком простирадла…
А стегон грацію богині,
У серці бережу й донині.
Душа, згадавши, вмерти ладна!
Мій янгол, відлетів куди?!
Чом згасла ти за виднокраєм
В хмарках, що висіли над гаєм,
І не вернулася сюди?
О, незбагненні почуття!
Кохання полохливі миті!..
Лиш ними душеньки зігріті,
Мирське продовжують буття.




Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 16.06.2013 09:35