chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Питаєте, де я беру слова...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Питаєте, де я беру слова,
Щоб описати у віршах природу?...
Жаринками вихоплюю з заходу,
Де зотліває сонця булава.
Їх вистиглим повівом у хлібах
Пришіптують мені вусаті ості.
Росою вимальовуються з млості,
На скутих верболозами горбах.
Южать пелюстям у садках весни,
Вчуваються першоприлітним трунком.
На вікнах леденіють візерунком,
Окрикують хвоїнками сосни.
Їх коники цвіркочуть в ковилі,
Метелики змережують у квітах,
Флейтує іволженька у розсвітах,
Обідня тінь химерить на землі.
Журба осіння скімлить на вітрах,
Гілля хрущить в сухому падолисті,
Зрікають їх хмариноньки перисті,
Що сонечко відносять в пазурах.

Цноту всотавши першородну слів,
Я оп’яніло пригортаю ниву -
Мою дівчину янгольськи вродливу,
Жбурляю в небеса кохання спів!



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 3
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 974
Опубліковано: 17.06.2013 21:42





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 08.02.2018 в 21:01   Рецензія: нейтральна

Ви, людина природи. У Вас є чому повчитись, дякую.





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи