http://www.chitalnya.ru/

Дощові настрої

За обрієм заграва зайнялась.
Крізь мли нічної полохливі тіні
Щемів світанок, та для ночі – зась
Те, що збулось у променів тремтінні.

Хоч не ясніло й сонце до пуття,
Сховало в хмари блідість ореолу,
В рвучких вітрах грози передчуття
Разками крапель шелестіло долу.

Ось-ось з захмар’я, як з відра, лине!
І гнів тріскучий ста громами гряне!
У блискавок безумство осяйне,
Немов у дорогі намиста, вбране

Невтішне небо плакало дощем,
Зросивши спраглі бур’яни та квіти…
В грозу помер бездомний під кущем,
То хто ще б мав за ним сльозу зронити.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Драми у віршах
Опубліковано: 19.06.2013 18:15