chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Місяць над лиманом

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Заспокоївся день у тенетах нічної зорі,
Тіні сонних дібров розляглися між степу німого.
Над лиманом мілким, в діамантовоокій горі,
Виповз місяць старий у оглядних обіймах нового.

Опустився на трон, скреготнув боязким куликом,
Сіро блимнув у степ із-під брів кудлатеньких хмаринок.
Збиті ноги його обгорнув золотим ліжником
Тонколикий юнак, пропонуючи тихий спочинок.

І старий задрімав. Журавлем оксамитових снів
Повернувся туди, де уповні змагався з світилом.
Стерши грані тонкі між ночами і спалахом днів,
Гордовито снував по безмежжю промінним вітрилом.

Закололо в ядрі, підступила до горла печаль,
Полетіла душа зорепадом у зморені трави…
На престол сів юнак. Заіскрився на хвилях кришталь,
Обеліском сяйним короля ясночолого слави.

Вільнолітний орел – пустотливо-легкий вітерець,
Верховіттям тополь присягнувся в новому світилі.
Очеретом мотнув, як загривком гнідий жеребець
І розливом майнув по м’якому привіллю ковилі.




Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 403
Опубліковано: 20.06.2013 09:19





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи