chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ніченька гойдає зорі у долонях...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Ніченька гойдає зорі у долонях,
Грає колискову місяця ріжок.
Стиглими житами вітер мчить на конях –
Шарудить легенько запашний стіжок.

– Спати час, – сюркоче перепел у просі,
Що бучні волотки хилить до землі.
Потай лис мишкує в духмянім покосі,
Птах нічний зітхає у сипкій імлі.

Обрієм химерять гори-лісосмуги,
Трунками дурманять табунці маслин.
Дрохви у бур’яні мліють від напруги.
Соловей втішає бідолах взахлин.

Дзеркало лиману вишиває ладно,
Гобелен шовковий за стібком стібок.
Ніч на нім сміється ніжно-шоколадно
І воркує срібний місяць-голубок.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 605
Опубліковано: 23.06.2013 10:34





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи