chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Освідчення Україні

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Упала зоренька в поля та й покотилась,
Кохана дівчинка моя вночі наснилась:
Блакитні очі неземні – цвіт барвінковий,
Вуста усміхнені меди – гай калиновий.

Волосся – нива золота, налитий колос
І пісні радість, сум-журба – то її голос.
А вишиванка – саду цвіт, духмяно-білий,
Спідниця – чорний плуга слід, Дніпро стосилий .

Пасок, на талії – річки. І босі ноги…
Віночка золоті стрічки – стежки, дороги.
Вона наївна, мов дитя, чарівна й мила…
Дарує сенс мені життя, наснагу й крила.

Зійшов світанок край води, у вись піднявся.
Я в Україноньку свою та й закохався.
Душа непізнана твоя, мов шепіт гаю…
Маленька дівчинка моя: чистіша Раю!



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 513
Опубліковано: 25.06.2013 08:37





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи