http://www.chitalnya.ru/

Серед хвиль конюшини

Серед хвиль конюшини
Червень сонячне літепло пив,
Свого часу стежини
У рожевій імлі розгубив.

Конюшинове літо
Мліло в пахощах диких дарма –
Сонце медом розлито,
А для червня й ковточка нема.

В сни п’янкі наостанку
Кликав вітер, легкий пустунець,
Та росою світанку
Схлипнув червень: – Це, мабуть, кінець…

Та й пішов десь далеко,
В літі станув без марних жалів.
Вслід зітхнула лиш спека
Крізь наморену пісню джмелів.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 26.06.2013 13:02