http://www.chitalnya.ru/

Замріяло в тумані тло небесне...

Замріяло в тумані тло небесне,
Впокорене нічної тьми маною,
Ось-ось заграва серед тіней скресне,
Світ запаливши пристрастю ясною.

Вже сонце в хмари ллє потроху сором,
Росою сходить в диких трав колосся.
Лунке щось, сном відчуте неозорим,
У скронях бунтом ніжності зайшлося.

Пірнула в щебет ночі мить остання.
І ти зайшлась красою сходу, пташко?
Тендітну сутність таїнства світання
Зболіти серцем, осягнути важко…




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 29.06.2013 11:37