chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Душа жебрачка

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Ні Раю світ, ні темрява Безодні,
Парнас чи неповаги ешафот,
Не переймають Душеньку сьогодні,
Умиту від лестИвих позолот.
Її, наївно під покровом рані,
На співчуття надіючись чогось,
Я виставив жебрачить на майдані
У дощовій імляві безголось.
Оголена, без пафосу і чванства
Дрижить вона на вітрі споглядань,
Охочого до бичування панства -
Без принципів, моралі та вагань.
Смішків на палю, що завжди готове,
Ховаючи безумство в табуні,
Погордувавши повчаннЯ Христове,
Надіти душу…Критики в руні!
Та раптом з маси кепкунів світання,
Пройнявся хтось безщасним жебраком,
Зробив Душі сердечне подаяння,
У кружку відригнувши злість плювком.

Подумалось: «Простакуватий дурень,
Чекав на що?! Хіба це перший раз?!»
В багатті завидющих винокурень,
У людство віра вчаділа ще раз.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 137
Опубліковано: 05.07.2013 08:20





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи