chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Підневільні атланти

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Між завірюх пекельного життя,
Мов кошенята, тулимось з тобою.
Святкуємо і скімлимо журбою,
У зичливих обіймах співчуття.

Під невблаганним сонечком пліток
Один над одним розправляєм крила.
Від злих очей, щоб тінява прикрила,
І плоть не спопелілась до кісток.

Не друзі ми: тому й не вороги.
Чому ж тоді тримаємося купи,
Завжди готові підставляти крупи?
Нащо глузливі нас звели Боги?!

В перетині збідованих орбіт,
Раціональність я вбачаю Долі –
Страждатимуть у парі слуги кволі,
Цурпелячи на плечах довше Світ.




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 161
Опубліковано: 05.07.2013 08:41





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи