chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Все стихло...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Все стихло. Вечір, по траві, пішов легенько,
Шляхом Чумацьким покотився Місяченько:
Блакитночолий, вишиваночка сіренька.
Її туманом гаптувала Нічка-ненька.
Дитя на смоляних руках гойдала тихо…
В гіллі листвою хвилювалася про лихо:
- Летить розлука вже до нас, мій рідний сину.
- Не бійся, матінко, тебе я не покину!
- Кохання з розуму зведе, підеш світами
І не згадаєш більше ти своєї мами.
- Ні, ні! Ніколи! - спалахнув той мов сто сонець -
Як можна, нене?! Я ж твій син і охоронець!..
Тут Хмара, зоряним орлом, у вись злетіла,
І Місяць сяйвом срібних крил вмить полонила.
В палких обіймах він тонув, тьмянів в коханні,
Забув про неньку і… розтанув у світанні.
Перестраждати Ночі те було не сила -
Нещасна вранішнім дощем заголосила.



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 162
Опубліковано: 05.07.2013 08:49





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи