http://www.chitalnya.ru/

БАБУСІ

Вдивляюся в брудне немите скло:
За павутинням вибитих фіранок
Лиш порожнеча. Щастя віджило –
З бабусею пішло в осінній ранок.
Тут як завжди: подушок барвограй,
Крохмаль серветок на старім дивані,
І скатертини вив’язаний край,
Веселки доріжечок самоткані,
Машинка швейна, ґудзики, стрічки,
Потерті окуляри на журналах,
Ниток сувої, з дерева гачки,
І гобелен на стінці – ружі спалах.
Все на місцях, охайно й до ладу.
Лише нема тебе, бабусе мила!
Сльоза на склі… Печальний знову йду,
Дитинства де оброблена могила.



Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 06.07.2013 08:55