http://www.chitalnya.ru/

Цілую осінь в золоті вуста

Цілую Осінь в золоті вуста,
Печальний обіймаю ніжно стан,
Голублю пасма мокрого листа
І розумію, що усе обман.
Її слова – лиш вітру тільки гук,
А усмішка – то «бабине» тепло.
Душа – озимок, серце – чорний крук…
Обітниць небо в яр дощем стекло.
Журавликом надія вдалині
Розтане. А на ранок між льодин,
Всміхатиметься Зимонька мені
Й радітиме, що знову я один.




Автор: Олег Корнієнко
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 07.07.2013 08:50