chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Собі надумали колись...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Собі надумали колись:
– З «Богами» ліпше жити буде.
Їм щиросердно помолись
І буде вам прощення, люде!

Рішили так і возвели
Божниці світлі, жильні храми,
Хвалебні оди завели,
Солодкогласими хорами.

І «Боги» зглянулись на нас,
Спустили «благодаті» різні.
Вкусивши їх, почули глас,
Котрий віщав промови грізні:

– За раювання на Землі,
Допоки ви іще не мертві,
Старі дорослі і малі
Нам винні кожен рік по жертві!

Пішла кривавая різня…
На той вівтар тягнув брат брата…
(Допоки в стаді йде гризня –
Пожива вівчарів багата!)

Вже і наїлись «чабани»,
Та захотілось їм розваги,
Не зупинили нас вони..!
Натомість піддали звитяги.

З тих пір пройшло немало літ
Та не спинити божевілля:
За блага Їх, багатий світ,
Ллємо криваве водопілля.

Та кров із наших вівтарів,
Що цебенить, немов струмок,
Вже не годує злих «Богів» –
Дарма стікає у пісок.



Рубрика твору: Лірика релігійна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 262
Опубліковано: 08.07.2013 09:18





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи