chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Мить переміни

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Пора сплила дощами в глиб ярів.
Стомилася царівна жовтокоса.
Скінчилась її пісня стоголоса,
Крилом змахнувши в сирості вітрів.

Надвечір омрячила смутком трон,
Лишивши спадкоємниці діброви,
На ніжки натягла багна окови,
Пішла в світи… Бо так велить Закон.

Зостався білошвейці тільки крок
Опівночі зробити до престолу.
Легким повівом сніжного подолу,
Сипнувши памороззю лиск зірок.

Її хода цимбалами крижин,
На скам’янілій виграє дорозі…
Останній лист вальсує на вітрозі
У віхолі пухнастих балерин.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 147
Опубліковано: 09.07.2013 09:23





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи