chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сидить одна в старій порожній хаті

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Сидить одна в старій порожній хаті
Бабусенька на присмерку життя.
Білизна і подушки на кроваті
В крохмальному мереживі шиття.
І Матір Божа вишита над нею,
Немов пливе у хмарах рушників
Й торкається десницею своєю
Обличчя бабці у стезях років.
На смерть близьку очікує безрідна,
Хоч з кожного кутка вапняних стін,
Глядить сімейка з фотографій видна:
Онуки, три доньки і Вітя син.
Ніхто не привітає… Не стривоже
Охайність самотканих доріжок,
З обідом у печі не допоможе,
Пампух спекти, а чи смачний ріжок.
Годинник лиш не втомиться лічити
Останок днів до часу небуття...
Жорстокий світ! Невдячні рідні діти!..
Не дай Бог вам, отак… в кінці життя!



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 140
Опубліковано: 09.07.2013 09:46





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи