chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Останній гопак

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Не повернути вже назад:
Ріки криштальне мерехтіння,
Полів сплюндрованих цвітіння.
У небі, яснім, зорепад.

Бездумно губимо свій дім,
Злим цуценям ссемо планету,
Фабричних трубищ сигарету
В жадоби обернувши дим.

Циганчуком вдягнули лан
Ми у відправлень сміттєквіти.
І ну до одурі радіти
В хвороб руні, мов той баран!

Премо ненаситно нітрат,
В котеджах, що на пляжнім трупі…
У Чорта, гопака на д…пі,
Зі Смертю гоцаємо, брат!!!


Печалить вже мене давно,
Що своє знищивши коріння,
Трухлявим пнем нерозуміння,
Під склеп Природи впадемо.



Рубрика твору: Драми у віршах
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 148
Опубліковано: 13.07.2013 08:08





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи