chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Білий вірш про сірий вечір

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Вечір на сріблених лапах
Між хлібів, бурштину повних,
Підкрадається ланами,
Слід лишаючи росистий
У медовому бур’яні.

Прислухається до співу
Соловейка у дібровах,
Що верхівками ятряться
Між обіймів сонцепаду
В танго кров’янім заходу.

Сіроманця не страхають
Відголоски полум’яні
Ті, що маком дотлівають.
У ромашковому морі,
Фрезові пропікши діри.

Його очі волошкові
Пильно стежать за світилом,
Що втаїлось в маровинні
Ворсяного виднокола,
Вже відчувши повів лиха.

Душогуб напружить м’язи,
Темряви вщетинить гриву,
Ікла місяця оскалить,
До світлоубивства звичні,
В піні млистій і безжальній.

Ще лиш мить, стрибком умілим
Згасить він життя заходу…
Тіло здобичі ще тепле,
Принесе до ніжок панни,
У агатовім убранстві.

Вітром та попестить вдячно,
Попелисто-вогку шкуру
І нашийником одягне
Шлях Чумацький на загривок
Відданого посіпаки.

Променад умислить гордо,
Між беріз в корі пістрявій,
Не учувши, що вже днина,
Вовка білого світанку,
По слідам її спустила.




Рубрика твору: Білий і вольний вірш
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 820
Опубліковано: 13.07.2013 08:29





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи